Поняття блогів

Блог (англ. blog, від web log, «мережевий журнал чи щоденник подій») — це веб-сайт, головний зміст якого — записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються. Для блоґів характерні короткі записи тимчасової значущості.

  ДЛЯ БЛОГІВ ХАРАКТЕРНІ:

• КОРОТКІ ПОВІДОМЛЕННЯ;
• РЕГУЛЯРНЕ ОНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО НАПОВНЕННЯ;
• СВОЄРІДНИЙ ДІАЛОГ МІЖ АВТОРОМ І ЧИТАЧАМИ;
• МОЖЛИВІСТЬ ОТРИМАННЯ СПОВІЩЕНЬ ПРО ПУБЛІКАЦІЮ НОВИХ ПОВІДОМЛЕНЬ;
• НАЯВНІСТЬ ЄДИНОЇ ДЛЯ ВСІХ ПОВІДОМЛЕНЬ ІДЕЇ, ЩО ОГОЛОШЕНА В НАЗВІ БЛОГУ.

Класифікація блогів

Блоги можна класифікуват за різними ознаками.
Залежно від мети створення розрізняють блоги:

• Особистий - аналог особистого щоденника, містить опис поточних подій і пов'язані з ними міркування автора;
•  Тематичний - містить повідомлення з однієї тематики;
• Бізнес - блог - створення для просування певного товару або послуги, містить рекламу, огляд продукції, коментарі тощо;
• Суспільний - створюється з метою спілкування з колегами або клієнтами, громадою;       
• Освітній - створюється з метою спілкування учасників навчального процесу та ін.
• Файл для переглядуЗа типом повідомлень блоги поділяються на:
• Текстові - блоги, основним видом повідомлень у яких є текстові повідомлення;
• Фотоблоги - блоги, що містять добірки фотографій;    
• Музичні - блоги, основим вмістом яких є музичні записи;     
• Блогкасти, або поподкасти - блоги, вмістом яких є аудіофайли, надиктовані та опубліковані в мережі автором;   
• Відеоблоги - основний вміст блогів складають відеоматеріали.
•     За автором (авторами):
  • Особистий (авторський, персональний) блог — ведеться однією особою (як правило – його власником);
  • «Примарний» блог — ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;
  • Колективний або соціальний блог — ведеться групою осіб за правилами, які визначає власник;
  • Корпоративний блог — ведеться усіма співробітниками однієї організації.

Поняття складеного документа

Складений документ – це документ, у який вставлено фрагменти з даними різних типів, що створювалися в інших прикладних програмах.

Наприклад, у текстовий документ, підготовлений у текстовому процесорі MS Office Word 2010, вставлений растровий малюнок, створений у графічному редакторі Paint, а також фрагмент електронної таблиці, яка розроблена в табличному процесорі MS Office Excel 2010, та таблицю з бази даних MS Office Access 2010. Або в мультимедійну презентацію вставлено відеоролики та аудіозаписи, які були підготовлені заздалегідь.

Програма (документ, файл), з якої проводиться вставлення фрагмента у складений документ, називається джерело, а програма (документ, файл), куди вставляють об'єкти з інших джерел, - приймач.

У багатьох програмах, які працюють під керівництвом ОС Windows, для вставки об'єктів передбачена можливість перетягування потрібного фрагмента чи об'єкта з використанням миші з вікна однієї програми до вікна іншої (технологія drag-and-drop, англ. перетягнути та кинути). Під час виконання цієї операції об'єкт переміщується з документа-джерела в документ-приймач, виконання цієї операції при натисненій клавіші Ctrl приводить до копіювання об'єкта в документ-приймач. Такий спосіб рекомендується використовувати, якщо відстань між вікнами програми-джерела і програми-приймача невелика. Для цього вікна цих програм доцільно розташовувати поруч у віконному режимі.

Вставити потрібний об'єкт у документ-приймач можна також за допомогою Буфера обміну ОС Windows. Для цього виділити об'єкт документа-джерела та скопіювати в Буфер обміну (команда контекстного меню Копіювати або комбінація клавіш Ctrl+C), а потім вставити у документ-приймач (команда контекстного меню Вставити або комбінація клавіш Ctrl+V).

При використанні цих способів зв'язок між документом-джерелом і документом-приймачем відсутній. Це приводить до того, що ніякі зміни об'єкта-оригіналу не відображаються в документі-приймачі. Наприклад, якщо в текстовий документ вставлено діаграму з електронної книги Excel, то вона вставлятиметься як рисунок і під час змінення числових даних у документі-джерелі це ніяк не вплине на зображення діаграми, яка вставлена в складений документ.

Технологія OLE.

Технологія OLE - дає змогу вставляти об'єкти в складений документ, забезпечуючи різні способи зв'язку цього об'єкта з документом-джерелом і з програмою-джерелом.

Технологія OLE передбачає два способи вставлення об'єктів:

вбудовування об'єкта - забезпечує вставлення в документ-приймач копії об'єкта з автоматичним встановленням зв'язку з програмою-джерелом, але зв'язок з документом-джерелом втрачається. У такий спосіб ніякі зміни оригінального об'єкта не впливають на вигляд його копії у складеному документі. Оскільки вбудовані об'єкти розташовуються всередині документа-приймача, то розмір файлу складеного документа зростає за рахунок розміру цих об'єктів.

зв'язування об'єкта - у документ-приймач вставляється не сам об'єкт, а тільки посилання на нього у вигляді образу цього об'єкта з автоматичним встановленням зв'язку і з документом-джерелом, і з програмою-джерелом. За такого способу будь-які зміни об'єкта в документі-джерелі приводять до автоматичної зміни образа об'єкта в документі-приймачі. При зв'язуванні об'єктів розмір складеного документа майже не збільшується, оскільки в документ вставляється не сам об'єкт, а посилання на нього, яке займає дуже мало місця. 

Недоліком зв'язування файлів є те, що при зміні місця збереження будь-якого з файлів (основного чи зв'язаного), посилання не спрацьовує, а отже зв'язаний файл не відкривається.

Технологію OLE у повному обсязі підтримують не всі прикладні програми. Деякі з них можна використовувати тільки як приймач, інші - тільки як джерело, але є й ті, що можуть виступати в обох ролях. Наприклад, прикладні програми комплекту Microsoft Office 2010 повністю забезпечують роботу за технологією OLE, а графічний редактор Paint можна використовувати за цією технологією тільки як джерело об'єктів.

Поняття веб - сторінки

Елементи вмісту веб-сторінок

Під час розробки нового веб-сайту треба створити певний набір основних елементів веб-вмісту, до яких належать шаблони та елементи структури сайту.

• Створення шаблонів;
• Створення структури сайту;
• Шаблони представлення;
•  Схеми шаблонів;
• Елементи вмісту;
• Компоненти;
• Профілювання стратегій.
• Веб - сторінка з текстовими гіперпосиланнями
  У цьому прикладі слово «Microsoft» міститься у тегу зовнішнього 
  гіперпосилання, а текст «мою особисту сторінку» — у тегу внутріш­ 
  нього посилання. Текст «кінці цієї сторінки» розміщений у тегу по­ 
  силання на якір, а «в цьому текстовому документі» — у тегу гіпер­ 
  посилання з атрибутом HREF, в якому задано зв'язок не з веб-сто- 
  рінкою, а з текстовим документом, котрий збережений у тій самій 
  папці, що й поточний HTML-документ. Текст «01ena@zirka.lviv.ua» 
  вміщено у тег, що описує мітку якоря, а в атрибуті HREF зазначе­ 
  но адресу електронної пошти.

• http://dernvk2.ucoz.ru/
• 
•